Talk:Ihor Dushyn

From Wikipedia, the free encyclopedia

	This article is within the scope of WikiProject Biography. For more information, visit the project page.	Biography Portal
Stub	This article has been rated as Stub-Class on the project's quality scale. [FAQ]
	This article is supported by the Politics and government work group.

This article has been automatically assessed as Stub-Class by WikiProject Biography because it uses a stub template. If you agree with the assessment, please remove {{WPBiography}}'s auto=yes parameter from this talk page. If you disagree with the assessment, please change it by editing the class parameter of the {{WPBiography}} template, removing {{WPBiography}}'s auto=yes parameter from this talk page, and removing the stub template from the article.

[edit] Autobiography

Please, feel free to translate and reorganize the article. Sashazlv 00:47, 9 Jan 2005 (UTC)

Автобіографія кандидата в Президенти України Ігора Леонідовича Душина

Я народився 7.07.1961 року у Харкові. Громадянин України. Батько – Леонід Олексійович, був вченим, працював у Харківському фізико-технічному інституті, доктор наук, професор. Мати – Євгенія Михайлівна, викладач радіоелектроніки в Харківському політехнічному інституті. Спеціальність радіофізика я отримав у Харківському державному університеті, працював інженером у Відділені радіоастрономії Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР. З початком „перебудови" активно приймав участь в громадському житті. У 1985 був обраний президентом Харківського міського клубу молодих вчених та фахівців. У 1986 році я став одним із ініціаторів створення Всесоюзної Системи науково-технічної творчості молоді (НТТМ). Першим в Україні відкрив у 1987 році центр НТТМ „Практика" у Харкові. У 1989 році я був призначений експертом Бюро Ради Міністрів СРСР з питань машинобудування. У тому ж році обраний головою Спілки науково-технічних та виробничих кооперативів Харкова. У 1990 році я був обраний депутатом Харківської міськради, де очолив комісію з питань розвитку нових форм господарської діяльності. Вивчав проблеми самоврядування та економіки міст у Харківському інституті міського господарства, стажувався у США та Німеччині. У 1991 я був обраний Президентом Фонду відродження та розвитку міста Харкова. Маю певний досвід адміністративної діяльності – працював з 1994 по 1998 роки керівником секретаріату Радника Президента України з питань pегіональної політики. У 2001 році я був призначений радником Прем’єр-міністра України. З 1998 – член Ліберально-демократичної партії України (ЛДПУ), у 1999 – на альтернативних засадах обраний головою ЛДПУ. З 1999 по 2004 роки – управлінська діяльність у ряді комерційних організацій (детальніше – на Інтернет-сайті www.ldpu.org.ua). У 2002 році – член виборчого списку блоку „Команда озимого покоління". З 2003 року – приватний підприємець. Проживаю у Києві. Одружений, жінка – Тамара Іванівна – кандидат психологічних наук, працює за фахом. Син Леонід вчиться у Харківському національному університеті на механіко-математичному факультеті. Донька Ірина у цьому році вперше пішла до школи. Проживаю в Україні з 1961 p., судимостей не маю.