Talk:Yuriy Kravchenko

From Wikipedia, the free encyclopedia

	This article is within the scope of WikiProject Biography. For more information, visit the project page.	Biography Portal
Start	This article has been rated as Start-Class on the Project's quality scale. [FAQ] (If you rated the article, please give a short summary at comments to explain the ratings and/or to identify the strengths and weaknesses.)
	This article is supported by the Politics and government work group.

Біографія:

Кравченко Юрій Федорович

Генерал внутрішньої служби України, кандидат юридичних наук, член Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю, член Комісії з опрацювання питань, щодо скасування смертної кари в Україні, член Координаційної ради з питань внутрішньої політики, член президії Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування.

Народився 5 березня 1951 р. у м. Олександрія Кіровоградської області у робітничій сім’ї. Освіта вища, у 1978 р. закінчив Горьківську вищу школу МВС СРСР, правознавець. Кандидатська дисертація "Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання" (Університет внутрішніх справ, 1998 р.)

Одружений: має 2 дочок. Майстер спорту з плавання.

З 09.1966 р. по 08.1970 р. - учень, Олександрійського індустріального технікуму.

З 10. по 11.1970 р. - електрослюсар Олександрійської шахти 3-біс Кіровоградської обл.

З 11.1970 р. по 11.1972 р. - служба в армії.

З 11.1972 р. по 08.1974 р. - електрик Кіровоградського заводу друкарських машин.

З 09.1974 р. по 08.1978 р. - слухач Горьківської вищої школи МВС СРСР.

З 08.1978 р. по 07.1980 р. – інспектор.

З 07.1980 р. по 09.1981 р. - старший інспектор БРСВ відділу внутрішніх справ Світловодського міськрайвиконкому Кіровоградської обл.

З 09.1981 р. по 10.1982 р. - начальник відділення карного розшуку.

З 10.1982 р. по 07.1984 р. – заступник начальника.

З 07.1984 р. по 04.1986 р. - начальник відділу внутрішніх справ Олександрійського міськвиконкому Кіровоградської обл.

З 04.1986 р. по 04.1988 р. – начальник відділу боротьби з наркоманією Управління карного розшуку МВС УРСР.

З 04.1988 р. по 08.1989 р. – заступник начальника Сьомого управління МВС УРСР.

З 09.1989 р. по 12.1992 р. – начальник УВС Кіровоградської обл.

З 12.1992 р. по 12.1994 р. – заступник міністра – начальник кримінальної міліції МВС України.

З 12.1994 р. по 07.1995 р. - голова Державного митного комітету України.

З 03.07.1995 р. по 26.03.2001 р. - міністр внутрішніх справ України.

З 08. по 12.2001 р. - директор Інституту права ім. князя Володимира Великого при Міжрегіональній академії управління персоналом.

З грудня 2001 р. по травень 2002 р. – Голова Херсонської обласної державної адміністрації.

З травня 2002 р. по грудень 2002 р. – директор Інституту права ім. Св. Володимира при Міжрегіональній Академії управління персоналом.

З 06.12.2002 р. по 06.2004 р. – голова Державної податкової адміністрації України.

Член Ради національної безпеки і оборони України з 30.08.1996 р. по 2001 р. Був членом Ради національної безпеки при Президентові України.

Член Ради з питань збереження національної культурної спадщини з 06.1997 р. по 01.1998 р., член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України з 10.1997 р. по 07.2000 р., член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України з 07.1998 р. по 11.2001 р.

Автор книги "Міліція України".

Почесний громадянин м. Олександрії. Заслужений юрист України.

Нагороджений орденом Святого Дмитрія Солунського III ст., "Орденом Богдана Хмельницького" III ст.

Почесний Президент Асоціації професійних видів єдиноборств.